19.12.2019 Pavlov Developer

Український фінтех та цифрова трансформація банків

[ad_1]

У світі вплив технологій на фінансові послуги, певно, найбільше відчувається в роздрібних платежах. Нові гравці – небанківські фінансові установи – поліпшили покриття транзакційними рахунками і пропонують мікропозики та споживче кредитування. Завдяки конкуренції, яка підтримується сучасними підходами до регулювання та програмами регуляторних «пісочниць», знизилась вартість та зросла швидкість фінансових переказів. Нові посередники агрегують попит малого бізнесу та фізичних осіб на транскордонні платежі й обмін валют і пропонують привабливі тарифи. Банк Англії, Банк Литви, Управління грошового обігу Гонконгу дали змогу небанківським фінансовим компаніям відкривати в них розрахункові рахунки. Міжнародні карткові платіжні системи розвивають сервіси b2b-платежів та інвестували кошти в національні платіжні системи. З’явилися банки, які працюють лише через мобільні застосунки, а надавачі послуг інтернет-платежів розширилися і пропонують споживче кредитування. На стадії становлення навіть альтернатива кореспондентському банкінгу, що базується на отриманні ліквідності на вимогу через ліквідні цифрові активи замість передплачених рахунків. Натомість, Україні досі потрібна система роздрібних платежів, доступна в застосунку для смартфона, яка була б недорогою для користувачів, зокрема невеликих торговців. Так само недостатньо розвинені в Україні й альтернативні канали транскордонних платежів.

Роздрібне кредитування також змінилося під впливом технологій. Алгоритми здійснюють кредитний скоринг, автоматично отримуючи дані зі сторонніх систем та використовуючи дані про поведінку. Підвищення вимог до дотримання регуляторних норм означає покращення та оптимізацію моніторингу і звітності. Наступним кроком буде персоналізація фінансових продуктів, яка дасть змогу погашення кредитів за індивідуальним графіком та коригування процентних ставок на основі повнішого індивідуального профілю ризику. Клієнтський досвід – це сучасна мантра. Аналіз даних підтримує продажі, і для визначення, залучення та утримання клієнтів будуються ретельні процеси. У роздрібному кредитуванні з’являються нові споживчі інтерфейси: платформи p2p-кредитування не лише з’єднують інвесторів і позичальників, вони також співпрацюють з великими постачальниками ліквідності, для яких ці платформи є новим інструментом видавання кредитів. Маркетплейси фінансових послуг полегшують людям процес вибору кращої та дешевшої послуги, а банки концентруються на розбудові тісніших зв’язків з клієнтами і бажають стати центрами особистих фінансів, що агрегують різні фінансові продукти.

Цифрові валюти центральних банків оцінюються як новий інструмент монетарної політики. Приватні криптовалюти – новий тип фінансового активу та систем обміну вартістю. Технологія блокчейн закріпилася в системах обміну вартістю, які функціонують без центрального вузла.

Яке відношення до цифрової трансформації фінансових послуг має Україна? В Україні прогрес у сфері фінтех є незначним. Карткові платежі та розроблення програмних продуктів для фінансового сектору – найрозвиненіші підсектори. Монобанк лишається найбільшим проривом на ринку завдяки зручним сервісам і «крутому» духу. Криптовалюти є, але ще не визначені на рівні законодавства та не врегульовані. Повільніші за світові темпи розвитку фінтеху в Україні пояснюються чинниками, які перешкоджають розвитку всіх секторів української економіки: нестача інвестицій та капіталу; застаріла нормативно-правова база та зволікання в її модернізації; опір інноваціям; низький рівень доходів та недовіра до фінансових установ.

Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» та компанія EY провели опитування українських фінтехкомпаній та банків, щоб дізнатися їхню думку про ринок. Тут подано скорочену версію цього дослідження. Проект «Трансформація фінансового сектору» також взяв інтерв’ю у чотирьох експертів, які беруть активну участь у розвитку інновацій на ринку фінансових послуг України (представник регулятора та три підприємці). Їхні погляди теж подано тут.

[ad_2]
Источник