Як за допомогою покерних прийомів приймати найкращі бізнес-рішення — уривок з книги «Мисли ставками»

19.01.2020 Pavlov Developer

Як за допомогою покерних прийомів приймати найкращі бізнес-рішення — уривок з книги «Мисли ставками»

[ad_1]

19 Января, 2020,
13:00

1

У видавництві «Наш Формат» виходить український переклад книги Енні Дюк «Мисли ставками. Як ухвалювати розумні рішення з багатьма невідомими».

Автор poзпoвiдaє, як paцioнaльнo вчитиcя нa влacниx peзультaтax, нe дoзвoляючи eмoцiям впливaти нa piшeння та змиpитиcя з мoжливicтю нeвдaчi тa poбити щopaзу кpaщу cтaвку в ocoбиcтoму життi й poбoтi. AIN.UA публікує уривок із третього розділу під назвою «Ставки на знання: яким чином взаємодіяти з майбутнім».


Результати — це зворотний зв’язок

Неможливо просто «вбирати» досвід і думати, що так ми навчимося. Як визнавав письменник і філософ Елдос Гакслі, «досвід — це не те, що стається з людиною; це те, що людина робить із тим, що з нею сталося».

Між здобуттям досвіду і фаховістю — велика різниця. Ця різниця полягає у спроможності визначити, коли результати наших рішень можуть чогось нас навчити і як.

Будь-яке рішення, хай це буде ставка у два долари на перегонах чи заборона дітям їсти все, що їм заманеться, — це ставка на те, що таке рішення буде для нас сприятливим у майбутньому. Майбутнє настає через ряд причин.

Ми робимо ставку, вирішуючи допізна дивитися футбол, і не чуємо потім будильника, прокидаємося втомленими, запізнюємося на роботу і отримуємо від начальника догану. Або ж лягаємо у відповідний час і отримуємо інші результати: прокидаємося
вчасно і приходимо на роботу заздалегідь.

Хай яке майбутнє настане, але ми робимо ставку на те, що колись будемо щасливіші від того, що побачили фінал гри. Ми ставимо на переїзд у Де-Мойн, знаходимо роботу мрії, зустрічаємо кохання всього життя і починаємо займатися йогою. Або ж, як Джон Генніґан, переїздимо в інше місто, мучимося два дні і викуповуємо своє повернення за 15 тисяч доларів.

Ми ставимо на звільнення президента компанії, на пас у грі — і майбутнє розгортається так, як має. Можна це зобразити так.

Коли майбутнє перетворюється у набір наслідків, ми ставимо інше запитання: чому сталося саме так?

Те, чого ми вчимося (якщо вчимося), виходячи з отриманих результатів, — це вже інша ставка. Наступною ставкою стає рішення про те, чи певний результат був наслідком власне удачі, а чи очікуваним результатом прийнятого рішення. Вирішивши, що результат став наслідком певного рішення, можна розширювати дані, формувати певні уявлення і оновлювати власні погляди, створюючи петлю навчання.

Аби вдосконалити власні уявлення і рішення, можна вчитися
на тому, як розвивається майбутнє. Що більше ми зрозуміємо про власний досвід, то більше впевненості буде у поглядах і рішеннях. Петля навчання замикається на здатності переглядати власні погляди, відштовхуючись від отриманих результатів, зменшуючи таким чином рівень невизначеності. Це вищий пілотаж навчання.

Ідеально, якщо із часом і досвідом наші погляди і ставки вдосконаляться: що більше маємо інформації, то кращі рішення приймаємо щодо майбутніх ставок. Ідеально, коли, навчаючись на власному досвіді, можна краще оцінити ймовірність певних результатів і навчитися точніше передбачати майбутнє. Як ви вже, мабуть, здогадалися, на практиці жодного «ідеалу» не існує.

Навчання могло б наблизитися до ідеалу, якби життя більше нагадувало шахи, а не покер. Було б чіткіше видно зв’язок між якістю результату і рішенням, позаяк у шахах менше невизначеності. Проблема в тому, що будь-який наслідок можна отримати через ряд причин.

Майбутнє — це величезна база даних, яку нам треба впорядкувати й інтерпретувати. А причини і наслідки не з’єднуються самі собою.

Якщо пацієнт приходить до лікаря з кашлем, той мусить, відштовхуючись від цього симптому, відстежити попередній можливий перебіг хвороби, щоб з’ясувати одну з численних причин кашлю. Це вірус? Бактеріальна інфекція? Рак? Неврологічний розлад? Кашель від раку і від вірусу приблизно однаковий, тому пройти шлях від симптому до причини складно.

Ставки високі. Неправильний діагноз може призвести до смерті. Саме тому лікарі роками вчаться належно діагностувати.

Якщо майбутнє «кашляє» на нас, важко сказати, чому так відбувається.

Уявіть, що споживач отримує дзвінки від двох продавців з однієї компанії. У січні Джо рекламував продукцію компанії і отримав замовлень на тисячу доларів. У серпні до того ж споживача зателефонувала Джейн і він замовив на десять тисяч.

Чому так? Джейн продає краще, аніж Джо? Чи тому, що компанія в лютому оновила асортимент? Чи, може, тому, що в квітні закрилася компанія-конкурент із нижчими цінами? Чи різниця в замовленні спричинена іншими, невідомими чинниками?

Важко зрозуміти причини, бо неможливо повернутися в часі й провести контрольований експеримент, під час якого Джо і Джейн помінялися б місцями. Те, як компанія тлумачить такі результати, може вплинути на підготовку працівників, ціноутворення і виробництво.Для гравців у покер таке питання завжди актуальне.

Більшість роздач завершуються в тумані прихованої інформації: хтось ставить, решта пасує, той, хто поставив, отримує виграш, і ніхто не мусить показувати власні карти.

Після такої роздачі гравцям залишається тільки здогадуватися, чому вони виграли чи програли. Гравець мав кращі карти? Чи, може, у когось була краща комбінація, але він спасував? Чи міг би переможець отримати більше грошей, якби обрав іншу стратегію? Чи міг би перемогти той, хто програв, якби поводився інакше?

Відповідаючи на ці запитання, ніхто не знає карт опонентів і реакції гравців на певну послідовність рішень. Те, як гравці у покер змінюють стиль гри відповідно до власного досвіду, визначає їхні успіхи у майбутньому. Те, як вони інтерпретують усі невідомі, критично важливо для того, чи зможуть вони поліпшити власні навички.

Нам чудово вдається ставити перед собою так звані «порівняльні цілі» (стати кращими, розумнішими, багатшими, здоровішими тощо). Але досягти їх складно, бо важко приймати безліч дрібних рішень на шляху до мети.

Ставкою є і рішення про те, коли і як замкнути петлю зворотного зв’язку, адже ми самі маємо одразу зрозуміти, як можна навчитися.

Щоби досягти довгострокових цілей, треба навчитися відрізняти можливості для навчання і не пропустити момент, коли слід замкнути петлю зворотного зв’язку. Першим кроком у цій справі є визнання факту, що щось може піти не так через одну із форм невизначеності — тобто удачу.



[ad_2]

Источник